У 2011 році, крім збірки "Поетичний рушник", що містила твори призерів фестивалю, вийшла ще одна збірка - "Поетичний рушник. Частина друга", в якій були просто вірші авторів з інвалідністю. Видали - "Народна академія творчості інвалідів"
|
Київські вогні
Київські вогні
Сяють, наче зорі,
Линуть ці вогні
В небеса прозорі.
Линуть в небеса
Звуки мого міста,
Зоряна краса
Сяє, мов намисто.
В Києві весна
Тихо наступає.
Місто, наче в снах,
Тільки місяць сяє.
Лише він не спить,
Зазира у вікна,
У вітрин блакить
Дивиться привітно…
Зорі, мов у сні
В небесах зникають.
Київські вогні
Сонце зустрічають.
|
Годинник
осені
Осінній вечір
Туману шаль
Кладе на плечі
– І вже не жаль
Того, що було
Колись давно.
Воно минуло,
Пройшло, як сон.
Багряний вальс
Танцює листя,
Осінній час
Збира намисто
З дощу краплин,
Ягід калини…
Потік хвилин
Летить невпинно…
|
|
*******
Природа не терпить
пустоти.
Порожнеча не існує
вічно.
Все, що втратив колись
ти,
Природа поверне. Рано
чи пізно.
Все, що загубленим є
назавжди,
В новому вернеться
обличчі.
Все те, про що, може,
забув уже ти,
Згадаєш не раз і не
двічі.
Хтось думає – це
маячня мудреців,
Яка геть не схожа на
правду.
Ти думав – навіки ти
щось загубив.
Та все ж таки – не
назавжди.
|
к
роману Р. Баха «Гипноз для Марии»
Видимой
формы судьба не имеет
И
речь у нее – не
простая.
Чудными
знаками она пестреет,
Знаками
необычайными.
Виденный
сон, или встреча случайная,
Строки
поэта прочтенные,
Цветок,
что подобно алмазу сверкает,
И
слово произнесенные.
Не
может все это быть просто случайностью,
Нелепостью
или нечаянностью.
Это
– знаки судьбы потаенные,
В
книгу жизни хитросплетенные.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар