Весна-красна

Написане в різні періоди

Весна А сонце світить, А сонечко сяє, Весна навкруги Як пташка співає. Навесні зустрічають світання Запашне, золоте, осяйне Зустрічається перше кохання І в солодкий полон нас бере. Не можна весні не радіти, Не можна втекти від кохання Хай наша любов теж розквітне, Хай збудуться наші бажання.	Весняний вечір Листя спалахнуло, Мов коштовні шати І теплом війнуло У вікно кімнати. Попрощалось сонце З лісом та селом Ллється у віконце Обвіва теплом. Сонце вже ховається Темна ніч іде В небі зорі граються І місяць пливе. Сяйво ясним зіронькам В скрині принесе Сон яскравим квітонькам - І засне усе. Люди і природа Бачать дивні сни В них панує згода Ночі і весни.
**** **** **** Весна. Пробудження природи. Проснулись зграї мрій, думок, Надій веселі хороводи І спів пташок. І спів пташок. Весна! Омріяна, бажана Знов повертається до нас, Піснями, квітами убрана. І вже, мов зупинився час. Час не біжить уже так швидко, Милується красою він. Весна, прекрасна – наче квітка Чарівних дзвонів передзвін.	ПЕРЕДЧУТТЯ Холодна зима ще стоїть на порозі, А я вже чекаю весни, Я чую, я бачу, вона вже в дорозі, Про неї усі мої сни. Про неї всі мрії мої і пісні, Про небо безкрайнє і квіти Я вірю, що скоро не тільки у сні Ми будемо сонцю радіти. А зараз лютують зимові морози, Та скоро настане весна Бо я відчуваю, вона вже в дорозі, Вона вже цвіте в моїх снах.
********** Диво весняне відкрилось мені, Землю мою застилає, Весняний сніг на зеленій траві – Вишневий цвіт опадає. Вишня цвіла, мов збиралась на бал, На бал весни і кохання, Вдивлялась у росяне світло дзеркал, Та з весною настало прощання. Диво весняне відкрилось мені, Вишневий цвіт опадає. Але, я знаю, мине тільки рік – Вишню весна привітає.	ЦАРИЦЯ – ВЕСНА Царівна – Весна прилетіла пташиною зграєю, Промінчиком сонця зігріла усе навкруги. Царівна – Весна розквітає у серці надією, На те, що залишиться в серці вона назавжди. Красуня – Весна посміхається ніжно і лагідно, Сміється безстрашно в обличчя суворій зимі. Сувора ж зима вже збирається сумно, безрадісно В свій довгий похід, що затягнеться майже на рік. Цариця – Весна знов керує своїм королівством, Птахів перелітних додому гукає вона, Весна – господиня дощем прибирає до блиску, Щоб Літо – король без пригод повернувся до нас.